27 серпні на нараді в Дрогобицькій міській раді Стебницький міський голова Роман Калапач повідомив, що до нього надійшла інформація про загрозу обвалу грунту на місті пустот, звідки видобували калійну руду.
Дрогобицький міський голова Микола Гук доручив відділу з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради вивчити ситуацію на місці. Учора, 28 серпня, комісія у складі начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Петра Сидора, секретаря Стебницької міської ради Геннадія Куцана, начальників Дрогобицької і Стебницької пожежно-рятувальних служб Олега Макрухи і Володимира Лужковського, головного інженера ДГХП «Полімінерал» Івана Фаб’яка провела обстеження території і констатувала: порівняно з травнем ситуація значно погіршилася. Якщо тоді були 70-сантиметрові тріщини поверхні землі, то тепер вони сягають 3 метрів. Небезпечна зона на три метри наблизилася до ЛЕП-110 кВт, що загрожує її руйнуванню, внаслідок чого Трускавець, Борислав та Дрогобич можуть залишитися без світла.
Довідка ЗІКу.
За період роботи Стебницького калійного заводу із надр землі видобуто ЗО млн. кубічних метрів руди, а підземні пустоти не заповнювали.
У 1989 році через неефективність процесу збагачення підприємство було зупинено на реконструкцію. Фактично, виробництво почало згортатися: одна шахта не працює вже 20 років, а інша 7. Найбільшою причиною цього процесу став землетрус у Румунії, який потряс цю і сусідні країни ще в 1978 р. Очевидно, через підземні тріщини в шахти почала просочуватися вода, а прісна вода у гірничих вирубках – це горе для всіх калійних шахт. У таких випадках їх ліквідовують або затоплюють повністю, як це зробили в Березниках (Росія).
Починаючи з 2000 року зі Стебницького калійного заводу, на якому працювало понад п'ять тисяч осіб, працівники почали масово розраховуватися. Керівництво підприємства як могло, так підтримувало рудник на сухій консервації. В 2001 р., коли «Львівобленерго» обезструмило «Полімінерал» за борги, на глибині 432 метри 5 і 4 горизонти були затоплені розсолами. Потім відкачати їх уже не змогли. Для цього потрібно було будувати нову насосну станцію. Через чотири роки Львівське ВАТ «Гірхімпром» розробило проект консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель. Вартість такого проекту – 162,4 млн. грн. Термін виконання 8 років, починаючи з 2004 р. До головного проекту розроблено і сітковий графік виконання робіт, надходження грошей. Усе це затверджено Кабміном. За 4 роки від запланованого профінансовано лише третину.
За цей час активізувався західний фланг західного поля на руднику №2. В 2000 р. там на площі 4,5 га утворилися 4 карстові лійки. Максимальні розміри просідання –731мм. Уся карстова зона вкрита концентричними тріщинами розмірами від кількох сантиметрів до 0,5-0,7м і глибиною до 3-4 м.
Найбільша біда в тому, що недалеко від зони лиха знаходяться ЛЕП-110 кВт (за 45 метрів), водогін Гірне-Дрогобич (за 110 м) і шосейна дорога Львів-Трускавець (за 175 м). А процес просідання грунту активізувався і рухається в бік вищезгаданих комунікацій. Провал грунту на площі понад чотири гектари може спричинити техногенний землетрус силою 6-7 балів за шкалою Медведєва або 3-4 – за Ріхтером. Стебницька ситуація визнана вкрай небезпечною і з непередбачуваними техногенними наслідками.
Меню 
Статистика
